Працівники Шуянської митниці були поділені на два неформальних антагоністичних угруповання: чорні митники і білі митники. На разі поділ митників за кольорами мав другорядну роль. Як і білі митники, так і чорні митники були запеклими хабарниками, внутрішній стан яких можна описати простим реченням – «тваринна жага наживи, заснована на патологічній жадібності».
Білі митники були своєрідними вартовими корупції, так званими «чесними хабарниками», які принаймні не кидають, виконуючи домовленості за хабарі, при цьому суворо дотримуючись правила – «гроші вранці – стільці ввечері».
Чорні митники, так звані «пірати тіньової економіки», взагалі не бачили країв в безмежному океані української корупції, кидаючи через стегно направо і наліво, і своїх і чужих, відзначались крайнім ступенем безпринципності і могли за хвилину зрадити не менше трьох раз.
Дивним і неймовірним, але очевидним фактом, який з часом породив безліч наукових гіпотез сучасних істориків-дослідників левітації, був вихід із такого токсичного середовища, такої чистої і загадкової постаті, такого Йозефа Кнехта вільної атмосфери, такого гуру чистої аеронавтики, такого генія духовної левітації (як його називали багато років потому захоплені послідовники), ординарного митника М., який на той час займав посаду із злегка сюрреалістичною назвою – «державний інспектор відділу митного оформлення митного посту Шуян-2».
Далі буде…
МИСТЕЦТВО ВІЛЬНОГО ПОЛЬОТУ АБО СТИСЛИЙ НАРИС СПРАВЖНЬОЇ ІСТОРІЇ АЕРОНАВТИКИ (III)
МИСТЕЦТВО ВІЛЬНОГО ПОЛЬОТУ АБО СТИСЛИЙ НАРИС СПРАВЖНЬОЇ ІСТОРІЇ АЕРОНАВТИКИ (I)
3 comments